Билинка
Ранко Радович
О, ліро із серця людського,
Скарб думки – очеретино!
Пророка могутнє слово!
Для спраглих – небесна злива…
О, Слави Царю милосердний,
Почуй покаянні зойки,
Я гину, душею змерзлий,
Я, наче билинка засохла…
З тих схилів, де гнізда родинні,
В безводні світи сухостійні
Ти кличеш мене, Всюдисущий!
Коли полуденне світило
Зів’ялому цвіту дасть силу…
О, Іскро життєродюча!
12.11.18
Билинка
© Copyright: Ангелина Соломко, 2018
Свидетельство о публикации №218112001602
Свидетельство о публикации №218112001602
Рецензии