Я живу війною, нею дихаю
Хоч у місті свято й білий сніг
Я все божеволію і крилами
Думки у війну летять
І я посміхаюсь лише зовні
І дивлюсь в твої кохані очі
Ти пообіцяй, що не в останнє
Ми разом вино п'ємо пів ночі
Ти пообіцяй, що буде ранок
І що жах відпустить моє серце
І ялинка і усе це свято
Зможе відродити в мені сонце
Ти пообіцяй, що чорний мордор
Згине мов вампіри на світанку
І моя країна буде вільна
Мов красуня в квітах вишиванки.
.
я живу войной
© Copyright: Ольга Тараб, 2018
Свидетельство о публикации №218120701866
Свидетельство о публикации №218120701866
Рецензии