Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/11/30/1758
Контрастами чуттєвий грудень,
ще осені бринять листки
і тануть квіти морожені,
а із них падають краплі.
Морози пережили й зранку
топило сонце коло зелене,
глянула конюшина у “віконце”
з замету, може весну жде.
Самотній самотинкою листочок
берізка загубила, де сніги,
береза десь далеко і не ростить
листки, лише губить краплі.
Покличе весноньку лелека,
хоч штучний тут, але дарма:
для нас він кликатиме весну,
щоб тепла і зелена йшла.
На виднокраї церкву видно,
лиш визирає із гілля,
а сонечко проміння скине
і на село все розсипа.
Сніг на даху удень розтане,
намисто сипле із крапель.
узимку плетива складніші:
з порожніх гілочок дерев.
Продовження: http://www.proza.ru/2018/12/30/1350
8.12.2018.-11.12.2018.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Чуттєвий контрастами грудень…”
Контрастами чувственный декабрь
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218121200079
Свидетельство о публикации №218121200079
Рецензии