Знову пережити
І вкотре думати, а може це в останнє
Зніяковілі виникали голоси
В усьому було тільки первозданне
І скільки за ці роки вже подій
Чи можна було припустити, що війна
Прийде в країну, і бракує слів…
Та поміж нами стала мовчазна стіна
Не треба вже і призначати винних,
Бо не болить тобі бувати в моєму місті.
Нема і сенсу в пошуках причини,
Щоб збуджувати біль з придуманої вісті.
Свидетельство о публикации №218121301596
Це -- вірш, над яким треба розмірковувати (як на мене). Багато є стін поміж людьми; клята ж війна вже набридла. Коли тільки вона вже скінчиться?!
Всього доброго!
З повагою й теплом,
Валентина Петряева 15.12.2018 14:48 Заявить о нарушении
І це залежить від людей - Довіра, Тепло, Дружба....Любов...
І головне - Бажання не розгубити з часом.
Але чомусь про це не замислюються.
ВІйна...Тут багато факторів, що залежать не тільки від України...
З теплом і побажанням здоров'я
Нелли-Киев 15.12.2018 21:02 Заявить о нарушении