Попередня частина: http://www.proza.ru/2018/12/11/79
Дорога до роботи пролягла,
навколо малювалася краса:
крижинки засвітились на гілках,
на гострих голках і соснах.
Білі горошини плодів,
іще не впало листя до снігів,
бо швидко вже ішла зима,
хоч є зелене листя, кущ, трава.
Сніжноягідника білі плоди
іще тримають, не розсипали кущі,
червоні стебла стережуть,
бо зиму ждуть.
Небо синє - гляне сонце
променем із хмарного віконця,
на гілках заблищить враз лід,
як дорогоцінний камінь фіаніт.
Як камінь необроблений блищить,
десь гранями ще мерехтить,
буде у сонячний яскравий день
блиск краплепаду, звук його пісень.
Продовження: http://www.proza.ru/2018/12/15/102
30.11.2018.-12.12.2018.
Світлина Ігора Винниченка:
“Дорогою до праці…”
Дорога к работе пролегла
© Copyright: Светлана Борщ, 2018
Свидетельство о публикации №218121300086
Свидетельство о публикации №218121300086
Рецензии