Другу

Вже день новий світліший за минулий
Невже впаде всіх неприємностей шерег
І промінь невідомий, що з космосу прибулий
Мені подарував  свій Таємничий оберег
Та поки що невдягнена розхристана душа
Хоч трохи втамувався отой постійний біль
Вартують безперервно глумливі сторожа
Щоб я була у колі лише чужих свавіль
Забороняти подихи людині, навіть долі
Та намагатись знищити чиїсь життєві мрії
Вони ж птахи крилаті, живуть завжди на волі
До пам’яті вертаются в хвилини ностальгії
І коли вниз летиш, не знаеш, де зупинка
Та раптом виникає твій рятувальний круг
Здавалось до кінця лише одна хвилинка
Зарано…ще зарано…допомагає Друг


Рецензии