Абажур зірчАстий... Синій.
Барлогу снігом замело.
Водойма тиха вже й зимна.
Гать крижана, неначе скло.
Ґринджоли зорі оглядають,
Димар пічний димком курИть.
Електрик-місяць випливає...
Єнот проспав чарівну мить!
Жак кришталивий у калюжі.
ЗабІг малюнків на вікні.
«І» обернулось в іній, друже.
Їжак їсть жолудь уві сні.
Йоржу примарилась лисиця,
Калиною ведмедик снить.
Лось упіймав за хвіст жар-птицю,
Мрій табунець згадавши вмить.
Ніч зерна тиші засіває -
Орябок ловить на льоту.
Плаща снігур-кравець ладнає,
Річ знадобиться у сльотУ.
Слимак на крилах ночі лине,
Тим'ян у небі там цвіте.
Узлісся все пороша вкрила,
Фантазій рій казки плете.
Хвоїнок чути срібний дзенькіт -
Цимбали начебто звучать.
Чарівна музика тихенька -
Шедевр, що втішить і вовчат.
Щупак зітхнув у річці сонно:
- Ь
ЮгА зі снігом узялись
Ялинки прикрашати знову,
Різдво Святе надходить скрізь.
Зимова казка - Абетка-акровiрш
© Copyright: Тамара Борисовна Маршалова, 2019
Свидетельство о публикации №219010500107
Свидетельство о публикации №219010500107
Рецензии