Було це, неначе, недавно.
З матусею влітку ходила
В поля і ліси. Дуже рано
Вона мене ніжно будила.
Збирала матуся всі трави
В лісі, на лузі біля ріки:
Чебрець запашний — для приправи,
Для чаю — троянд пелюстки.
Ромашки, цикорій, волошки,
Алтей, подорожник — для ліків.
Полин, звіробій — теж потрошку
Збирала для ліків в молитві.
Я з нею любила збирати
Не трави, а тільки, лиш, квіти,
І їх у віночок вплітати,
Щоб на голівці носити.
З небес усміхалося сонце,
Пташиний приваблював щебет.
Побачивши в полі озерце -
Для їжі рушник мама стелить.
Помившись в холодній водичці,
Ми грілись під сонцем у травах,
А потім сідали ми їсти,
Зробивши усі свої справи...
Надвечір вертались до дому.
Хоча ми ходили багато,
За мить забувала я втому,
Коли обіймав мене тато...
Неначе недавно
© Copyright: Вера Кириченко 2, 2019
Свидетельство о публикации №219012101180
Свидетельство о публикации №219012101180
Рецензии