Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/01/27/1822
Тітка Кармочка ходила,
з собою звірка водила:
білого такого,
з хвостом і пушного.
А пухнаста та звірюка -
гіркого досвіду наука,
а як досвід не вивчаєш,
то чолом власним шибаєш.
Тітка Карма отака:
з гумором і свавільна,
з Немезидою дружила
і про справи тріскотіла.
Вона тупцяє і ходить,
і до тих вона заходить,
на чуже хто спокушався,
так із носиком зостався.
На чиїй землі живе
і де завжди буває,
хто про Карму забуває,
то вона й наздоганяє.
Тітка Карма туп і туп,
а уже когось і гуп,
і сказала: “Повернусь,
I’ll be back і буду тут.”
Кармочка хазяйновита,
в способах талановита,
а якщо вона прийде -
звір пухнастий жде.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/02/06/1218
5.02.2019.
Картина із інтернету.
Тётя Кармочка ходила
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219020501242
Свидетельство о публикации №219020501242
Рецензии