А у вас так бывает?

- Доктор, а шо? У вас так бывает? Мы с мужем в дождливый день решили сделать гешефт:
Cходить в обувной и прикупить ему ботики. О боже ж, мой! Сходили, попали под дождь, но таки купили.
Сидим дома мокрые, как цуцики. Муж достает из картонки и снова меряет ботики.
И вдруг – ша!
Я чувствую, что сегодня уже оно с нами таки было… Мне очень кажется, что мы заходили в обувной магазин второй раз за сегодня и второй раз попали под дождь…
Я дрожащей рукой открываю шкап и достаю такую же влажную картонную коробку из-под обуви и вижу в ней пару ботиков один в один с той!
Обращаюсь к мужу: “Ты не помнишь за то, сколько раз мы ходили сегодня в обувной магазин?”
- Ай, ты не можешь не заставить меня краснеть на всю комнату! Оно мне надо?
С какой стати я должен помнить за всяких глупостев? – ответил он.
- Таки да… Доктор! О чем я сейчас рассказывала?


А у вас так буває?
(Александров-Снігур)

- Доктор, а шо? У вас так буває? Ми з чоловіком в дощовий день вирішили зробити гешефт:
Сходити в взуттєвої і прикупити йому ботики. О боже ж мій! Сходили, потрапили під дощ, але таки купили.
Сидимо вдома мокрі, як цуцики. Чоловік дістає з картонки і знову міряє ботики.
І раптом – ша!
Я відчуваю, що сьогодні вже воно з нами таки було... Мені дуже здається, що ми заходили в взуттєвий магазин другий раз за сьогодні і вдруге потрапили під дощ…
Я тремтячою рукою відкриваю шкап і дістаю таку ж вологу картонну коробку з-під взуття і бачу в ній пару ботиков один в один з тієї!
Звертаюся до чоловіка: “Ти не пам'ятаєш за те, скільки разів ми ходили сьогодні в взуттєвий магазин?”
- Ай, ти не можеш не змусити мене червоніти на всю кімнату! Воно Мені треба?
З якого дива я повинен пам'ятати за всяких дурниць? – відповів він.
- Таки так... Доктор! Про що я зараз розповідала?