Kiт, що розмовляв

На новому місці Еріка трошечкі посумувала — не вистачало звичного оточення, але і звичного контролю теж не було. І поряд було море. В нього Еріка закохалася з першого погляду. На пляж ходили два рази на день, іноді три рази, але Еріці було мало цього. На третій день, пообіді, коли по розкладу був відпочинок, дівчинка тихесенько вийшла спочатку з корпусу, а потім крізь огорожу( був там лаз). Ховаючись у кущах, вона доволі далеко пройшла, а потім почала спускатися до моря. Палаюче сонце, легенький вітерець і майже пустий пляж. По піску ходив здоровенний кіт. Киць-киць-киць — покликала Еріка. "Ммняяясооо"— волав кіт. Баба Валя так називає м'ясо. Наваре картоплі і каже: "Така картопля смачна, і мняса не треба!" Але звідки цей котяра знає бабу Валю, та й до чого тут баба Валя, коли кіт просто люто зголоднів. "Ех, море, не до тебе... Треба кота якось нагодувати"— подумала дівчинка і покликала кота. Кіт з недовірою подивився на Еріку, на "киць-киць-киць" він не реагував, а от на "ммняясоо" весь напружився і побіг слідом. Треба було лише час від часу повторювати це "ммняясооо", щоб кіт не відхилявся від маршрута. Як два шпигуна рухалися Еріка з Кузею( так назвала дівчинка свого нового знайомого) у бік бази відпочинку, а точніше до кухні бази відпочинку.  Дуже скоро вони опинилися у кущах навпроти господарчого двору. З обіду залишилися недоїдки, їх склали у контейнери. Як блискавка вискочила дівчинка з кущів, схопила в жмені щось, схоже на "ммняясооо" і кинулася у кущі до Кузі. Кузя поворушив вусами і с муркотінням став знищувати здобич. "Мяяямаа" - пронявкав Кузя, коли з'їв все, що принесла йому Еріка і  стрибнув у кущі — тількі його і бачили. Еріка посиділа ще трохи і вирішила повернутися до кімнати. Скоро полудник, а потім, може всі підуть на пляж — зустріч з морем не можна було пропустити.
Так дівчина Еріка з Олександрівки стала боронителькою та годувальницею дивного кота Кузі, який за шматочки котлет, або за недоїдки сирників пристрасно нявкал якесь нове слово. Було і "ммнняяясоо", і "мяяямаа", і "ммммрррее"(що чулося, як море), і "муууррркааарр"( Еріка стверджувала, що так Кузя вимовляє "булка"). Цього було досить, щоб Еріка ходила, задравши носа, і дивилася на всіх ледь поблажливо. У неї знов була своя таємниця, але таємниця просилася на волю — треба було терміново її розповісти. Хотілося видовища та відомості. Поки що Еріку  на базі відпочинку ніхто не помічав, навіть вихователька. Не було кому розповісти про те, що ледь не пішла кочувати з циганами, що вміє ворожити і знає циганські пісні, що вона взагалі чарівниця... Але слухачів її історій не було, Кузю цікавила лише їжа, а на базі відпочинку усі були якісь нецікаві, ніхто не з ким не грав, навіть хлопці не бешкетувати. Одне слово — сум. Але дівчинка вирішила покласти цьому становищу край, розворушити це сонне царство.
Незабаром, щоб якось зайняти дітей, вихователі вирішили влаштувати концерт художньої самодіяльності. Приймалися заявки на виступ. Хтось хотів співати, хтось танцювати, були навіть клоуни і акробат. Еріка вагалася — з одного боку було дуже цікаво вийти на сцену у образі циганки, а з іншого боку кіт, що розмовляє був крутішим. Так дівчинка тренувала Кузю котлетами, та залишками рибного супу, якій вона сама не їла, все відносила ненажері-коту.
І ось день концерту наступив. До дітячої бази відпочінку приїхали батьки, якісь поважні дорослі, якіх усі називали спонсорами. Спонсорів було четверо. Три чоловіка і одна жіночка. Жінка була висока на зріст і гладка. Ще в неї була така дивна висока зачіска, яка виблискувала у сонячних промінях від великої кількості лаку для волосся. Спонсори сіли у перший ряд і концерт почався. Були і співи і танці, виступали хлопці з акробатичними номерами, від яких перехоплювало подих. Еріка чухала Кузі вуха, та чекала свого зоряного часу. Треба сказати, що кіт Кузя був ще тим пронирою. Поки Еріка була не з ним, він ходив, та підбирав шматочки, не гербував поритися у всіх смітниках, та вполювати якусь пташку-роззяву, або мишу- невдаху. Коротше кажучи, кіт перед виступом був не просто ситий, а у стані страшного пережерства.
Еріка вийшла на сцену, зробила реверанс, а потім відкрила кошик, в якому знаходився кіт. "Це — найрозумніший кіт сучасності Кузя. Він вміє розмовляти!"— скромно представила вона кота. В її руці був маленькій шматок котлети. "Кузя, скажи, що ти любиш більш за все?"- голосно звернулася вона до Кузі, непомітно підсунула йому шматочок котлети. Кіт понюхав і відвернувся. Еріка легенько щипнула його за вухо. "Скажи, всім, не соромся — що ти любиш більш за все?"- запитала Еріка вдруге, знов підсунувши шматочок котлети коту. Кузя відвернувся від котлетного шматочка і став обурено дивитися у зал. Еріка знов вщипнула його за вухо, але сильніше. Її хвилювання, багато людей і страх, що її номер не вдався лишили її впевненості і спокою. Вона вже кричала :"Кузя, кажи вже, давай, що ти любиш більш за все?" Мабуть вона зробила коту боляче, коли щипала його вухо, або Кузі набридла ця комедія, інакше ніяк не пояснити те, що сталося. Кузя весь напружився і з криком "Ммняааамо" стрибнув точнісінько на дивну зачіску гладкої жіночки спонсорки. Такий "успіх" дівчині і наснитися не міг. Половина людей у залі почали ловити Кузю, хтось кинувся за лікарем, хтось намагався заспокоїти жінку, яка стала жертвою агресивного Кузі. Тривал цей безлад недовго. З'явився пожежник, зловив Кузю, виніс його з зали, всіх розсадив  по місцях, жінку- спонсорку проводив до вбиральні, щоб вона поправила свою зачіску, а ведучій наказав об'явити наступний номер.
Взагалі то все закінчилось добре. Жіночка оговталась, Еріка набула популярності, сонне царство разворушила, Кузя ходе на господарчій двір жере недоїдки, не ховаючись. Розмовляти, правда, перестав — він весь час ситий — тількі муркає.