Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/02/13/1767
Бавлять хмари небокрай,
сиві хмароньки приймай:
наче морем попливли,
сірі хвилі пролягли.
Ще порожні дерева
і торішня ще трава
відтінками виграє,
горизонт їх єднає.
А високі ялини -
від небес і до землі,
як ракета в небеса
збиралася зелена.
Котики пухнасті
на гілках висіли,
вже тепла і весни
наче захотіли.
Червона шипшина
ягідки ховала,
в колючках на гіллі
для весни збирала.
За хмарами веснонька
із-за гори пливе
для того, хто хоче,
до того, хто жде.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/03/14/2136
6.03.2019.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Бавлять хмари небокрай…”
Забавляют тучи небосклон
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219030601116
Свидетельство о публикации №219030601116
Рецензии