Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/03/06/1116
СонцеСіті блись та блись,
буде для землі сюрприз,
засівання теплом знову,
із землею є розмова.
Іще темно при гіллі,
наче згаслі ліхтарі
велетні-дерева,
тягнуться до неба.
Сонно небеса сіяли,
рясно промені зсипали,
білі хмари посувались
і перинами послались.
Ще калинка з ягодами,
є гілки, щоб з снігурами
кущі були, та птахи
не злетілись на верхи.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/03/16/702
6.03.2019-14.03.2019.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“СонцеСіті”
СолнцеСити блестит
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219031402136
Свидетельство о публикации №219031402136
Рецензии