Заглянула душа в даль,почула пісню древнюю,
Вогнями усе мов засіяло,
Радісно душа взлітала,
Руками дари огортала.
Мелодичніше і Мелодичніше трель звучала,
Но до чого забвенния завело,
Що душа з розпростертими руками,
Смерть зустрічала.
А та їй співала і душа взлітала і взлітала,
Лишень смерть тихенько,
Попри спів, сльози раняла....
Мёртвая даль забвенния стишок 4
© Copyright: Степан Нагорняк, 2019
Свидетельство о публикации №219032000102
Свидетельство о публикации №219032000102
Рецензии