Блукаю по крутій, широкій стежці,
Зелене диво бачу навкруги.
Одну я давню мрію маю в серці:
Звільнитись від розчарувань, туги.
Мене вітають шелестом дерева,
Дорогу вкажуть гілками кущі…
І про буденне думати не треба:
Чекаю музи спалахи ясні.
Я помічаю хмари серед неба,
Захоплено дивлюся в височінь.
І гордий дуб, чи то струнка смерека
Голублять душі пізніх поколінь.
Вже знаю: у густі зайшов я хащі,
Довгенько був в царині лісовій,
Всі барви тут мов на світанок вбрані,
Та все ще вгору, вгору йду – до мрій…
Коли гірську вершину досягаю
За мить красоти ночі бачу всі.
До неба знову очі я звертаю:
Шукаю знаки долі у імлі!
І освіти же, місяце, дорогу,
Тепер якою необхідно йти.
Скажіть, зірки, до лісу шлях від дому,
Вернуся неодмінно я сюди…
Одну ще річ проситиму у долі,
Одне бажання зріє у душі:
І це натхнення, що дають доволі
Зірок яскраві усмішки одні…
26.08.2018.
Л сова казка
© Copyright: Дмитрий Тудан, 2019
Свидетельство о публикации №219032801613
Свидетельство о публикации №219032801613
Рецензии