Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/03/29/1895
Чи це весна у ліс вже заглядає
й замети сонцем доторкає,
летять промінчики-гінці
і долетять в усі кінці.
Заглянуть вже під кожен кущ
і там посунуть тінь чимдуж,
накреслять тіні на снігу
і на дорозі до ліску.
Повзуть за сонцем денні тіні,
ішов хтось далі у гущавину,
сліди проклали, аж до горба,
вели заметів хвилі вдалину.
Засяє сонце яскравіше на горбі,
наче говорить, що прийти весні,
сніг на поляні ледь бринить,
синіє небо і весни наблизить мить.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/04/11/1662
23.02.2019.-5.04.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“А все ж весна!”
Это весна в лес заглядывает?
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219040501815
Свидетельство о публикации №219040501815
Рецензии