Афродита - девочка маленькая

Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/04/03/2005

Афродіта – дівчинка мала,
а ось уже прийшла весна,
після зимових бур-вітрів
навколо світ розцвів.

Вона до школи йде щораз
і був це початковий клас,
писати і читати вчать,
та іще рахувать.

Історії розповідають всім
про світ богів, а ще богинь,
проте не знали школярі:
богиня юна серед них.

Та щось бувало відбувалось:
враз квіти в класі розквітали,
посварені відразу помирились
і разом краще вчились.

Властивість погляд Афодіти мав
з початку всіх начал,
древня сила в ньому заховалась,
іще невміло керувалась.

В шкільнім саду – старий ставок,
латаття плавав не один листок,
а поруч лілії ростуть,
неначе когось ждуть.

Невидима наче мара,
темні коси розплела,
в ставку русалонька живе,
за Афродітою та нагляне.

А біля школи росте парк,
старі дерева стали в ряд,
доглянуті у парку квітники,
троянд багато там завжди.

У парку мавочка живе,
за Афродітою і усіма гляне,
троянди заберуть тривоги,
сильніше пахнуть – будуть грози…

Хітон простий і сумка в лад
і Афродіта жде дівчат,
у школі дзвоник продзвенів,
урок почався, час летів.

Продовження: http://www.proza.ru/2019/04/14/1857
18.03.2019-7.04.2019.
Світлина із інтернету.