Метушаться маятником заблудшые души
Встревая сигналом боли з усих сторон
Мається капитан кидая копье в океан
Взивая криком надії найти дом.
З одного куточка світу аж на другий кінець землі,
Летять ядовиті людські стріли ненависті
Поражая ціль ричать люди жорстоко
Провозглашая пустоту своїх сердець
Винячи у всьому Диявола однако
А падші Ангели тим часом
Росправив крила над землею
Проголосили в тон однако
Страждання ваше воно і наше
А жорстокість ваша
Це ненависть наша....
І так морячок глянувши на маяк однако
Вітерець обдув серце спокоєм на мить
Росправив крила над землею він взлетів однако.
А падші Ангели в ту ж мить улыбнувшись мягкою улибкой закачали лодочку на мить
Росправив крила возогласили вони співом дико
І засвітився маячок освічуючи надією цей прекрасний бережок....
Стишок 8
© Copyright: Степан Нагорняк, 2019
Свидетельство о публикации №219040800121
Свидетельство о публикации №219040800121
Рецензии