Герой сьогоднішнього дня
Проклинаючи небеса
Пав жутко на коліна
Ростворившись в прах
Посіявши безнадійний мираж.
Кричали воїни зухвало
Мов полонені соловї
На чужині в далекім краї
Відганяючи отряд
Пробравшись чужою кров'ю
Застигли усі в один ряд
Благосклонно прилетів снаряд
Роздався глухим звуком страх
Відбиваючи ехом тихий стон
Умиротворенно зійшовши в сон
Освітило зоревом блаженним
Цей непримітний клаптичок землі
Який так і навіки залишився десь там на далекій чужій землі.
Блуждающий старець
Де в серці застряг вінець
Опершись на кінець
Йому мовив юнець
Іди за мрією тихенько
Твори надію помаленько
Воно прольється спокоєм в серденько
І ти росправивши крило легенько
Вздіймеш у гору зов блаженний
Він заіскрить і загорить
І ти розправившись взлетиш
Красивим синім птахом в даль
Читаючи цей маленький дивовижний мемуар.
Стишок 11
© Copyright: Степан Нагорняк, 2019
Свидетельство о публикации №219041201169
Свидетельство о публикации №219041201169
Рецензии