Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/04/11/1662
Котики вербові,
пухнасті і чудові,
вони бочок наставлять
з цупкого пальтечка,
неначе відеречко
на світ весна дістала
і вітром обвівала,
і стала розкривать.
Над ними – небо синє,
з краплинами густими -
сіренькії гілочки
і зелені листочки,
скоро весна покаже,
хоча місяць мінливий,
та знову коти милі
пухнастії бринять,
Торкає променями,
яскраво осіяло
будинки дальні міста,
що Києвом зовем,
не тільки у столиці,
в селі кожному й місті,
біля озер й мосточків
вже котикам зростать.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/04/23/848
14.03.2019-13.04.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“Котики вербові – мешканці столиці.”
Котики вербовые
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219041301262
Свидетельство о публикации №219041301262
Рецензии