Беззахисний, ніжний ранок
Дивився в моє вікно.
А потім відшукував ганок,
Щоб залишИти рядно,
Виткане з ранніх туманів,
Сором’язливої тиші.
Все він робив без омани,
Ніби то сили вищі
Давали йому свій наказ
Нагадувати весну,
Не марнувати свій час.
І мати дорогу одну,
Яка має назву Любов.
Єдина на все життя,
Що сили дає знов і знов
І в цьому є майбуття.
Ранок
© Copyright: Нелли-Киев, 2019
Свидетельство о публикации №219041301655
Свидетельство о публикации №219041301655
Рецензии