Стишок 12

Цей стишок як ядовитий пиріжок
Який роспливається кілограмом жиру
Наповнючи твій бедряний мішок
Сигналізуючи відчуттями легкий шок....

На роздоріжжі обдарованих земель
Заблудший падший хлопчик завис у мить
Як дорогий і довгожданний гість
Який повинен пройти цей млечный путь
Обмивши берегом жуткої ниті стону
Лихих ридань
Відкрилася взору сень
Мов холодна тень
Де мертва даль глушить у вись трибуною
І вдаряє тобі у серце мертвою струною.
Чорти присвистуючи хлопають в лодоши
Опершись на перила гірько сміючись,
Своїм хвостом даючи напрямок у вись
Двинувшись дальше крізь скрежет в голові
Відбилося це усьо чорним шрамом на чолі.

Далі взору падшої душі
Господар ночі щиро руки вопроша
Повзлітали вмить всі браття
І сестри підтримали тон.
Холодним шипінням Обізвався легион
Мовив Дракула це мій тобі поклон
Но з минулих життів ехом мені прилетів прокльон
Відбиваючись мені у грудях мертвим колом в унісон
Задзвеніли дзвінко колесниці жриці
Підтримуючи цей божевільний тон
І легким співом заспівало серце соловьйом.

Набрившись духу ринув далі я
Де зустрічі чекала Цариця вогня
Торкнувшись серця мого мовила вона
До поки воно гріє і протікає струна
Небійся нічого це тобі дарована небом
Просто мелодія така.

Далі взору Павший Люцифер
Росправив гордо крила
Прикриваючи свій лютий полігон
Направив на мене свій привітливий легион
Відбилося ехом страждання темної ночі в душі
Де воротілася душа муками в страшному сні
Мовив мені до поки крила маєш світлої душі
Ніякі темні ночі тобі не страшні.
Закричав в тон падший легион
Взлітай душа лети
Легкою струною по житті пливи
Мелодію свою бережи.....