Стишок 13

Заспівав хлопчик голосом блаженним
Аж содрогнулася земля
Де його радо прийняла холодна земля
Його тон зустрів одинокий гном
Вдарюючи молотом співучо підтримуючи тон
Зародилась надія мов плаваюча змія
Пускаючи теплі промінчики крізь льда
Де на пагорб вийшло одиноке біле дівча
Сплела сніжинку і як пірїнку випустила її в серця
Пролунав гром і із щелей повилітав притон
Прекрасних білосніжних бабочек
Кружляючи в танці намалювавши знак
Де рібко вирвався із пут дракон
Пускаючи холодне полум'я підтримуючи тон
По полю швидко помчався єдинорог
Своїм топотом відбиваючи холодний товстий льод
З хижини вийшов древній мудрець
Посміхнувшись робко витянувши жезл
І випустив риком неймовірний жест
Взлетіла в небо Цариця холодів
Росправив руки вона з серця витягнула спів
Який донісся через велику кількість холмів
Застиг хлопчина в мареві блаженном
Обірвавши спів
Застигло серце покрившись корочкою ледянних холмів......