Свято православних

Через  тиждень  в  нас  Великдень,
Православні  в  церкву  йдуть,
А  на  завтра  -  повний  жидень:
З  двох  -  єврея  оберуть.

До  Великодня  ще  тиждень
У  природі,  як  завжди,
Насторожився  Всевишній -
Кучкуватись  йдуть  жиди.

В  Кучки  жертви  залюбки
Для  Бога  -  з  любов’ю:
Дверей  й  вікон  косяки
Окропляли  кров’ю.

Діток  в  давнину  лякали,
Що  їх  в  жертву  принесуть,
Як  ті  дуже  пустували,
Бо  жиди  їх  заберуть.

Завжди  холодно  буває,
В  цю  весняну  пору:
Дощить,  вітер,  замерзає-
Недорід  говорить.

Знов  не  буде  абрикос,
Цвіт  весняний  -  в  смутку,
П’яти  -  градусний  мороз
На  поверхні  грунту.

Абрикоси  поспішають
Цвіт  до  сонця  свій  послать
Тому  часто  потерпають
І  без  ягідок  стоять.

Це  природа,  а  що  люди?
Де  здоровий  глузд  узять?
Скільки  можна  скрізь  і  всюди
На  ті  ж  граблі  наступать?!
     20.04. 2019 р., Київ


Рецензии