Темрява

Темрява – спокуса ти моя непереборена
І нема стежини до тебе навпростець
У прОсторі ніколи вона не відсторонена
ЇЇ намалював для мене не митець

А що мене зустріне - тепло чи холоднеча
До тебе завжди йду я без передумов
На жаль не гарантуєш, що не буде втечі
Та стежкою до тебе я рухатимусь знов

Побачила я раптом твій чутливий обрис
Здавалось, що розкрилася суті таїна
Та це лише хвилина, твій таємничий образ
Закрила непрозора, мовчазна стіна


Рецензии
Доброго дня, Ніно!
Гарний вірш.
Бажаю Вам, щоб одного разу стежка, якою Ви йдете, привіла Вас до світла, а темрява лишилась позаду.
Всього Вам найкращого!
З повагою й теплом,

Валентина Петряева   30.04.2019 09:10     Заявить о нарушении
Зранку перечитала вірш, побачила інший зміст. Це тому,
що він незавершений.
У кожного своя мрія. У мене - сфотографувати зіркове небо.
Рекомендації вже є. Але треба ще фахові знання.
Отож беру фотоапарат та йду фотографувати темряву.
Без світла це неможливо. Поки що світло ліхтарів та фари машин.
А є ще світло НЕБА.
Дякую за відгук, Валю.
Всього найкращого

Нелли-Киев   30.04.2019 10:33   Заявить о нарушении