Прiрва

Життя  людське  коротке  й  швидкоплинне,
Щасливий  хто  лишив  у  ньому  добрий  слід:
Здобуту  справу,  вчинок  благочинний
Чи  дум  високих  сильний,  чарівний  політ.

Вершину  осідлав,  спокійно  глянув  в  прірву,
В  ній  вічність  відшукав,  з  майбутнім  подружив,
Змахнув  крильми  і  в  журавлиний  вирій
У  синю  даль  з  землі  у  небо  полетів.

Їз  дум  і  роздумів  своїх  я  прірву  вирву
Зосереджуся  тепер  весь  на  землі  й  на  небі,
Бо  чим  частіше  сам  заглядуєш  у  прірву,
Тим  глибше  вона  дивиться  у  тебе.
       28.04. 2019 р, Київ


Рецензии