Стишок 31

Буммммм бамммм заспівали внятно голоса
І тихенько мовила вона
Там на дні павшого розсудку
В пітьмі времен крутиться жадно абориген
Де гласно пиль і муть в глаза бросая
Свою жертву в мертві сеті уплітая....

Буммм бамммм шепотом мовила блискавиця
І вечірніми іскорками засіяла блудниця
Позбігалися хрестоносці Отця
З Радістю похоть землі провозглоша
І нагостривши свої міцні кінця
Вони палко жало своє пуска....

Буммммм бамммм заголосила Мать
І шумно пала уся міська знать
Де хитростю лукаво обрітая
Нещасні душі в крах вплітая
Усе накрадене собі в карман згрібая
І на слідуйще життя на безплідність обрікая.....

Буммммм бамммм закричав Отець
І тихенько з сумом нагостряя свій олівець
Ринувся юноша в бідолашну темноту
Де кригою розбив свою посліднюю мечту
Він дух на вітер розпустив
І своє життя незграбно погубив.....

Буммммм бамммм заколотила сестрица
Де лінью наповнилася водиця
Усе прекрасне і живе ростворилось в безмозгле еее-еее-е
В нікуда пішла ріка страшно усьо на своєму шляху зміта....

Буммммм бамммм затораторила колісниця
З жаром в очах мчала Верховна жриця
На шляху тьму зміта голосно викрикнула вона
Там у прекрасному гаю на пеньковому дубку
Старичок підвис на отчаянном краю
Плеті зорко переплів і у вічність він взлетів....

Буммммм бамммм з скрипом рухнула стіна
Свою історію бережно храня
Мать з стоном оберігая своє дитя
Гострим копьом пробила ворогам серця
А на подхвате спритний Отець
Своїм мечем зірвав з плечей зміїний образець....

Буммммм баммм хриплим голосом гаркнув мертвець що незабаром мене чекає божевільний кінець
Крізь ейфорію тяжкої пітьми
Яка мчить стрілками годиника як голодний звір нагнітающих і жадно пожирающихся днів
Ломить дух в сторонке нагостряя страх
Від реалій губиться життя вцьому вічному рабстві забуття
Ти гордо плечі возродиш і на небо зоркий погляд загостриш
І тобі дарована земля подарує подих в нікуда
І ти палко вверх взлетиш
І на небі запустивши мить
Засіяєш як місяць у ночі
Запалючи свічі романтичної своєї душі....