Злочин кохання

[Посвящается самому лучшему человеку , Саше . Я тебя никогда не забуду]


По лісам ,
Через поле ,
Через плечі
Та тополі .
Море сиве ,
Не награтись ,
Серце лине ,
Мов гармати .
Плями в очі ,
Отже злочин ...
Через вічність ,
На абордаж ,
Через сірість ,
Святий міраж .
Руки в боки ,
Вітер , соки ,
Лихий млин ,
Синій двір ,
Очі -
Злочин ...
Уперед ,
Посеред
Дня та ночі .
Очі -
Злочин ...
Вітрила мрії ,
Слабкі , мінливі ,
Безодня вітчаю ,
В добрі руки мрій
Себе ,
Мене ,
Доволі ,
До болі ,
Поволі ,
Без сили ,
Без лиця ,
Без краси
І слівця ,
Без рук та субстанцій ,
Без міжпланетних бранців ,
До річки з болотом ,
Криниці з горОдом ,
Немає зла ,
Земля пливла ...
Мостове перевірницьке братання ,
Через хвари та проточне бажання .
Звеличивши своє виховання ,
Закривши всі двері старанням .
Я втомивсь мовчати ,
Біля серця плаче дитина ,
Я зачиняю звіра ,
Я підкоряю звіра .
Відкололось лушпиння .
Я зачиняю звіра ,
Приборкую звіра .
Молюся Богу ,
Обіймаю свободу ,
Колискові співаю
Та поволі
Сам засинаю ...

Через роки та сезонні коливання ,
Через сірі масси та идейні сподівання ,
Через міста та мости ,
Через пустоші та світи ,
Горить зірка любові ,
Безкрайньої та безсмертної ...
Стоїть , серед гною ,
Непідкупна , різнобарвна .
Долає стіни та образи ,
Роздроблює всі фобії ,
Зігріває серед зими ,
Мовчить , наче Бог ...
Не розуміє економічних відносин ,
Розбивається дурною голівкою ,
Розвивається молодим волоссям ,
У грудях співає , рветься з плоті на зовні .
Спалює очеред ,
Малює зазеркальні фрески ,
Розуміє всі мови ,
Розпинає ся в Назареті ,
Мовчить , наче Щастя ...

Блискуче сонце ,
Крихітне віконце ...

Має ангельські крила ,
Не звертає уваги на годинник ,
Розрізняє форми ,
Бачить усе ,
Розуміє з півслова ,
Дарує життя ,
Виносить сміття ,
Носить с собою акварелі ,
Стукає у двері ,
Розмовляє пошипки ,
Ховається від непотрібних очей ,
Розмальовує карти та пейзажі ,
Зрівнює умови існування ,
Підпалює холодне осіннє листя ,
НазвждИ рятує життя ,
Ходить босоніж ,
Полишивши взуття ,
Біжить поруч ,
За руку поруч ...
Різко починає лити сльози ,
Розповідає потаєнні історії .
Мерехтить уночі ,
Весело стрибає повесні ,
Сміється увісні ...
Знімає на камеру усілякі звичайності  ,
Сподіваючись схопити НЛО ,
Наче пташку у руках тримати
Та ніколи не відпускати ...

Слова нікчемні , ніяк не передати .
Про любов , іноді ніколи
Не можна мовчати ...
Коли серце палко прагне кричати ...
Розум повинен співати ...
Кохати ...