Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/04/04/1894
Конику сіренький,
повези туди,
де шумлять тополі
і біжать річки,
де цвіте калина
і росте верба,
і дуби кремезні
з часів козацтва.
Для козака вірний
друг і захисник,
для гуцула – поміч,
у гори – візник,
хоч уже не оре,
але механізм
має кінські сили,
металевий хвіст.
Возить кінь весілля,
сіренький трудар,
проведе дозвілля,
заспокоїть - дар,
конику сіренький,
повези туди,
де зіркове коло,
європейські дні.
Буде “Солідарність”
у Європу йти,
а нам працювати,
конику везти,
якщо вибирати
символи тварин,
коник він найкращий,
коник він один.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/12/21/1901
26.05.2019.
Картина Ігора Роп’яника.
Коник серенький
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219052601419
Свидетельство о публикации №219052601419
Рецензии
