Вiтри грають

Нещадна, невтомима спека
Свічки в сльозинках вісковИх
З’явилась ніч, думки далеко
Нема управи лиш на них
Та раптом гуркіт за вікном
Що обірвав думкові хвилі
Краплинки бавились зі склом
У них війна в своєму стилі
Вірвався у кімнату вітер
Торкнувся він моєї шкіри
Зніяковіла, він помітив
Що в мене зовсім нема віри
Та заблукав він у волоссі
Торкнувся лагідно долоні
Раптовий звук змінив все зовсім
Що був в годинниковім дзвоні
Вітри так грають в попелюшку
Хтось ще опівночи не спить
Всім наостанок на Подушку
Кладуть на згадку файну мить


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →