Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/07/03/1812
http://www.proza.ru/2019/06/24/1616
Уранці-рано
сонце вставало,
землю будило,
красно світило,
світить рожево
та по ялині
наче палає
серпанок нині.
Неначе Еос
перст простягає
та із світанком
край привітає,
вранішні хмари
Нефела творить.
та ще у Дани
водиці просить.
Буде водичка,
текти потічкам,
з дощу і роси
край зранку зросить,
ясним світанням
благословляє,
в небеснім човні
в небі літає.
Понад хмарами
слідок залишить,
неначе черкне,
а може пише,
край не минає,
і привітає,
богиня ясна
день починає.
Пише-малює
ясне світання,
горами-краєм
сонцю вітання,
Геліос-сонце
коні впрягає,
із колісниці
блиск розсипає.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/07/14/1137
17.06.2019-7.07.2019.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Сьогоднішнє вранішнє -
фантастичне пробудження”
Утром рано солнце вставало
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219070701748
Свидетельство о публикации №219070701748
Рецензии