Влупив я сигарет підрядну п'ять
І із кармана вилетів пятак
Втикнув на свій носок
А там вяло вигнувся дирявий грибок.....
Кашель нещадно рве легені мов прокуренний старець
Покривши пальці жовтизною в загублений рядець
На телефоні мол на пилорамі строчу строчки я
Щоб мені повія за сто доларів дала
І якоюсь болячкою мов медалью мене обвела
Тьфу и старая вона мол старе ізсушене відро
Треба пурхнуть ще з дві кружки пивка і всадить сухофрукт в це ізношенне диряве дупло ....
Ведь не дурак то я за усі свої прожиті життя
Душа в тьмі зірку плела і воїном хороводи вела
Но в цьому мол ростворився і божевіллям накормився
Да так истошно лізуть в голову іспорченні ідеї
То ли сам чорт зригне
То ли кіт на подушку насре......
Стишок 59
© Copyright: Степан Нагорняк, 2019
Свидетельство о публикации №219071600061
Свидетельство о публикации №219071600061
Рецензии