Ой, гуляла жабка,
довга в неї лапка
і зелені боки,
в воду бистрі скоки.
А лиш на ту жабку
майстер подивився,
то отут сімейство
жабенят творилось.
Тепер сидять разом
мама й тато – жаби,
а біля них – діти,
як маленькі квіти.
На бережку сіли
на каміння сіре,
водиця тут ближче
і ластівка свище.
Низько пролітає,
вітерець хитає
трав високі стебла,
тягнуться до неба.
Дітям у колясках -
черепашка й жабки,
а справжнім гуляти,
майстру працювати.
19.06.2019-8.07.2019
Світлина автора.
Ой, гуляла жабка
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219071800830
Свидетельство о публикации №219071800830
Рецензии