Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/07/15/1278
В столиці – миті полудневі,
минули літні дні червневі,
наче ріка велика побіжать,
над нею хмароньки летять.
Над Дніпром - миті вдалині,
короткі й довгі літні дні
складаються у тижні і роки,
яким над містом летіти.
Вітрильники ставали в ряд
і білосніжно забринять
на водах синьої ріки,
великої в усі віки.
Три високі башти будинкові
наче запрошували на розмову
землі людей із небесами,
світи ділились деревами.
Оце вони угору застримлять,
їм треба небо підпирать,
хоч башти доторкнуть хмари,
але тримають світ ліси.
Для човників – малий причал,
а липень квіти зустрічав,
синіє небо з літаком,
пишається кожним листком.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/08/05/934
5.07.2019-24.07.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“столиця… миті…”
В столице - мгновения полдня
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219072400813
Свидетельство о публикации №219072400813
Рецензии