Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/07/27/1001
http://www.proza.ru/2019/07/07/1748
Тихі небеса як у раю,
у двох світів тут на краю
земної і небесної межі,
в ній хмари як небесні ліхтарі.
Неначе ліхтарі вони висять,
їм білосніжно з неба засіять,
слід літака неначе нитка,
а на ній хмари як намисто.
Може стада небесних хмар
Чугайстер в небі випасав,
та сам у небеса не полетів,
завдання повітрулі залишив?
А повітруля хмароньки пасе,
до гір їх вітерцем жене,
на плечах гір вони висять,
дощем зберуться випадать.
Летить хмар стадо угорі,
в них повітрулі – вівчарі,
а зелень літа - попід небесами
і випасається там корівками.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/08/10/848
15.07.2019-28.07.2019.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“А небеса в нас тихі як в раю…”
Тихие небеса как у раю
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219072800785
Свидетельство о публикации №219072800785
Рецензии
