Панда скучний стал
И от жизни своей устал...
Похуїзмом панду вкрило
І страшним суїцидальним берегом прибило...
Люди куют щити оборони и вязко двері на замок закривають
А панда з сумом на цю комедію папіроски зажигає....
Чорти ахнули з шоку що в панди не залишилось ні капельки страху
Ведь страхи земні він в себе всі впитав і незамітив сам як монстром став....
Жіноча сила і краса мала вплив на це запущенне чорне біле пухнасте небесне немовля
Но вся біда втому шо панда сильний став
Йому наскучила ця крихітна бруваль
І він то ли героєм то ли трусом зійшов
У мертвую даль
Де йому дали незвичайної сили темну медаль....
Начали вокруг усі шугатца і тихенько шепотом ругатца
Но на жизнь невзя ругатца
Ведь незнаєш кому яка судьба уготованна связатьца коли ти готов від всього відказатца...
Стишок 65
© Copyright: Степан Нагорняк, 2019
Свидетельство о публикации №219073100003
Свидетельство о публикации №219073100003
Рецензии