Кто слышал о Гераклитах?

Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/07/30/900

Хто чув про Гераклітів?
Знають і маленькі діти,
що ті в боях перемагали
і чемпіонами ставали.

Хоч їхні подвиги лихі
були в спортивному житті,
не менш важливі, ніж в Геракла:
нелегко в спорті вигравати.

Кар’єра тих боїв минає
і Геракліти іншу обирають,
а тепер старший Геракліт -
славної столиці війт.

Коли архонта вибирали,
містяни головою обирали,
то ручки загребущі не тягни,
вибір містян - це вибрали вони.

В Геракла – завидющий Еврісфей,
у Геракліта – загребущий фей,
ключі від міста хоче відібрати,
архонта вибір скасувати.

Що ж німф? Він вирішив отак:
“Оно мнє надо?” Він не всяк:
навіщо пенделі йому чужі?
Якщо охота – сам біжи.

Може спіймає як-не-як:
в наглядача бажання до атак,
то хай себе і виставляє,
німф у кутку спостерігає.

Чутки, плітки, смішки, грішки,
титана цитувалися страшки
з болота корупційного, та як
і чи достатньо для атак?

А для чужих наїздів-дій
німф підставлятися не захотів,
бо замість когось вже нема охоти,
та наглядач на повідку – його турбота.

Про Гераклітів будуть пам’ятати,
наглядачів забудуть - не чувати,
яким в історію насправді увійти,
кожен вирішує – із цим живи.

Продовження: http://www.proza.ru/2019/08/04/1810
31.07.2019.
Картина Помпео Батоні:
“Геркулес на роздоріжжі (1745)”