Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/07/26/902
Сині очки, жовті точки -
квіти заблищать урочо,
це так літечко світилось,
зацвіло, дощами вмилось.
Сварився знову чорний птах,
чого ходжу коло гнізда,
бо треба діток годувати,
а потім знову вилітати,
Щоби здобич віднайти
у сонячний час доби,
де гніздечко - не ходи:
є у дереві пташки.
У старенькій у вербі
селяться не голуби,
звив отут гніздечко шпак
і годує пташенят.
А матінки-вербиці
під вітром хитались,
гілочки довгенькі
у воді купались.
А малі смерічки
в тіні заховались
і колючим гіллям
під вітром гойдались.
26.05.2019-2.08.2019.
Світлина автора.
Івано-Франківська область.
Синие глазки, жёлтые точки
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219080201792
Свидетельство о публикации №219080201792
Рецензии