П яна муха

   А ви спостерігали коли небудь за п'яною мухою???

    Муха обережно наблизилася до краплі пива. Потицькала в неї зо два рази своїм хоботком і застигла, розпробуючи шо воно таке і чи варте її, мушиної, уваги. Пиво було з тих особливих, "artigianale", темне і міцне.
 - Вроді нічо... Потицькала ще зо 3 рази і зупинилася на мить, смакуючи... Напевне, таки сподобалося ( чесно кажучи, губа в неї нє дура,  мені теж ;) , бо вона задоволено потерла лапки, забзиніла, стріпнула крильцями і присмокталася з силою порохотяга, бо краплина зменшувалася на очах..

 Коли останні молекули були всмоктані, щаслива муха повитирала хоботок, зробила кілька непевних кроків і з низьким дзижчанням важко злетіла. Політ був повільний і оглядовий. Вона шукала ще! Я взяла шклянку і вилила з неї остатки на цирату. Вийшла таки непогана калюжа пива, як для мушиних розмірів.

  Надіюся, анімалісти не зацюкають мене, бо муха була повнолітня і могла сама вирішувати пити їй, чи не пити.
 
  Вона наблизилася до тої пивної калюжі, торкнулася її хоботком, дзвінко, коротко і вдячно бзикнула і застигла. Зрідка відривала хоботок, певно, щоб передихнути ( звиняйте, бо з мушиною анатомією я слабо знайома)...

Десь, через дві- три хвилини вона відірвалася від пива і якось невпевнено, боком полізла по столі... Ноги її не слухали і вона допомагала собі крилами, але видно, щось там з координацією пішло не так, її весь час хилило вправо і зробивши півкола вона хлюпнулася посеред пивної калюжі догори ногами... Муха відчайдушно задригала ними, щоб перевернутися але ... крила намокли...

Коротке жалібне подзижчування краяло мені серце... Почуття вини за те, що споїла наївне створіння теж, тож я взяла салфетку,  витягнула її з того пивного раю, що міг перетворитися на її смерть, і поклала на сонце сохнути.

 Муха вдячно гикнула, бзикнула і захропіла....

 ...Коли я вернулася з озера, то її вже не було, але того вечора мухи мене не кусали.