Не бiйся, я з тобою!

ТА ДЕ ЇМ ТАМ БУЛО...

А взагалі, дійсно цікаво, - коли й де у людей виникло поняття “людство”?
Тобто, уява про те, що всі люди на землі, незважаючи на всі наявні відмінності між собою, і навіть на природне, споконвічне, вороже ставлення одного до одного, являють собою певну єдину спільноту.
 
Навряд чи таке поняття існувало в уявленнях Геродота і подібних до нього допитливих діячів античності. Незважаючи на їхній, досить широкий як на той час, кругозір.
Хоч і був той Геродот здатен огледіти “внутрішнім поглядом” населення ойкумени, та утворювати, хай і міфологізовані, описи багатьох тогочасних народів.

І навряд чи здатність до такого узагальненого сприйняття сучасних їм двоногих прямоходячих була притаманна мислителям Стародавнього Риму.
Як не кажи, а необхідність, - хочеш ти того, чи ні, - панувати, вельми обмежує кругогляд і здатність до узагальнень.

ВПРАВНА КРАВЧИНЯ

Тому, скоріш за все, уявлення про те, що всі люди на Землі являють собою єдиний рід людський, змогло з’явитися тільки за зародження ідеологій.
Адже пані Ідеологія вона така кравчиня вправна, що їй для її ремесла все згодиться.
Вона тобі й зшиє те, що не зшивається, і, якщо треба, рюшики й оборочки на ходу приторочить, чи ж навпаки, уріже, коли щось теліпається та її уявленням про ідеальний крій не відповідає.
Інакше кажучи, те, що для зверхнього філософського погляду на світ аж ніяк не підлягало узагальненню, тільки вона могла уявити собі як частини якогось єдиного, цілком пристойного костюмчика.

Так от, а самі ідеології, коли вони заходились народжуватися, - почалося це десь зо дві тисячі років тому, - то з’являлися вони на світ не голенькими, а вже повиті у пелюшки релігій.
Але це, власне, й пробачно. Бо ж як інакше? - без небес і землею кроку не ступиш.
При чому йдеться про справжні релігії, так звані “авраамічні”. 

ХТО У ДОМІ ГОСПОДИНЯ?

То чим же вони, ідеології, відрізняються від філософій, - це з одного боку, а з іншого - від усіляких вірувань? І чому саме ці, авраамічні, “пелюшки”, дали їм можливість уздріти в масі ворогуючих угрупувань на планеті щось єдине?

Зовсім не через уявлення про єдиного прабатька, Адама.
У тому, що вся людва на землі пішла від одного предка, переконані прихильники багатьох вірувань.

Уточнімо ще раз: не уяви про єдине для всіх минуле виділяють ідеології з маси інших віровчень і світорозумінь. А прибирають ідеології людей до рук тим, що дають їм майбутнє.

Учення про те, що всіх істот людської подоби очікує десь попереду на вісі часу якийсь спільний дім, над входом до якого - вивіска “Майбутнє”, а всередині його неподільно царює хто? - звісно ж, вона, власною персоною! - дає ідеології можливість сказати всій цій пістрявій мішанині, що вони вже й зараз є чимось єдиним.
Бо записані нею мешканцями спільного для всіх дому.
ЇЇ, цариці, підлеглими.

Поки що, звичайно, теоретично.
Хоча її затяті послідовники намагаються підкорити їй усіх вже зараз, практично. Буквально всіх.
Ну, а якщо деяких і не вдається поки що, - нічого, думають вони, - ті теж від нашої руки не втечуть.

КОРЕКТИВ ДО РОЗРАХУНКІВ

А тепер давайте роздивимось те ж саме, але набагато точніше.
Отже, - як зазвичай пишуть, “задовго до описуваних подій”, - існувала одна наука, називана кабалою. Нетямущими плагіаторами якої і є цей пістявий гурт релігій, теологій тощо.

Так от, кабала, будучи наукою, ще в далекі часи дивилася на все і простіше і реальніше.
Оскільки зрозуміла, що час є змінною величиною, якою не тільки що можна, а й треба знехтувати під час дослідження світобудови. Тобто, усвідомила те, що сучасні вчені збагнули тільки у 20-му сторіччі. І від такого усвідомлення картина світобудови робиться незрівнянно яснішою.

Самій кабалі цей коректив до розрахунків дав можливість побачити мету об’єктивного процесу розвитку того рівня світобудови, який зветься, загалом, “людина”.
Побачити те, що об’єктивні природні закони, не києм то палицею, примусять цю різношерсту метушливу юрбу егоїстів, людство, почати триматися один одного, - усіх.
Чому? – тому що зрозуміють трагічність типової своєї помилки, - заперечення того, що всі ми є лише орган в єдиному живому організмі природи.

Але ж - спробуй скажи це комусь ще тоді, коли всі були захоплені “перспективами”. Коли тільки за сумнів у цих “перспективах” могли на порох стерти кого завгодно.
Тож довелося кабалі залишитися тайною наукою.
Зате невправні наслідувачі її положень, ті ж релігії, захопившись, почали робити з себе рай на землі і завзято заганяти до себе, в “рай”, людство.
А чого там ще чекати? - життя, воно коротке, а облагодіяти за будь-яку ціну, та обов’язково ж усіх, хочеться вже тепер.

ГОДІ, НАТЕРПІЛИСЯ

Ну, а що було далі, - це вже ми всі на власній шкірі…
Людство, - яке близько до нашого часу вже усвідомило себе таким, - осліпло від постійних спалахів “перспектив” і від мертвущого мороку, який настає за ними. І куди йти, вже дійсно не знає.
Планувати на довгий термін здатні вже тільки ті, кому за це планування світять великі гроші.
А насправжки вже ніхто попереду нічого доброго не бачить.

Ось тут і стає в нагоді те, що кабала побачила ще тисячі років тому.
А саме - майбутня неминуча картина світу.
Яка? - та ось вона: людство, - ну, в найгіршому разі, те, що від нього залишиться, - живе в дусі практичної взаємної допомоги і взаємної підтримки.
Як одна людина з одним серцем.

У таке життя батогом не заженеш. І пряником вільного ринку не заманиш.
Такого життя треба захотіти.
Можна заперечити: як тут захотіти чогось, коли ми всі вже осліпли від війн і оглухли від тріскотіння бірж і ідеологій?

Та воно так…
Тобто, якби було в світі, між нами, трохи менше тріскотіння й галасу, може ми й згадали б, що час є лише змінною величиною.
І що зовсім не обов’язково його терпіти, а можна добрим бажанням зменшити його просто до нуля.
І тоді, незважаючи на всі перешкоди, почути його, майбутнього людства, голос: “Не бійся, я з тобою!”