Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/08/05/934
Славутич нижче Канева, світання,
природи і води зітхання,
сонце виходило з води
і золотило дальні береги.
Іще дрімає дальній гай,
а вітер береги торкав,
та не чіпає ближній очерет:
він раптом завмирав увесь.
Неначе хвилі на піску,
іще в нічному холодку,
десь блисне кварцовий пісок,
коли буде промінчика підскок.
Скоро сонце силу набере,
весь світ навколо осяйне,
а поки що - світання й горизонт,
ріки Славутич золотистий фон.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/09/06/1635
21.07.2019-23.08.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“Славутич нижче Канева. Світання…”
Славутич ниже Канева, рассвет
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219082300770
Свидетельство о публикации №219082300770
Рецензии