***
В прощАльнім щЕбеті птахІв
ВчувАються уже легЕнькі кроки Осені.
І багрянІє по її слідАх,
І золотИться, де торкнЕться кОсами.
І тІшать око скошені полЯ,
Й комОри пОвні та багАті,
І ніг не кОле вже стернЯ,
ХочА, ще боса скАчу коло хАти.
А потім, коли серце стИсне сум,
Вона руками хмари призбирАє,
Й пролиє сум рясним дощем,
І сльози із дощем змішає...
З сльозами вийде гіркотА
І біль, що серце крАє,
ВернЕться спокій...
І постУкає Зима,
І за вікном сумнІ стежкИ позамітає...
#моїпараболи
***
© Copyright: Мира Александра Маири, 2019
Свидетельство о публикации №219082600964
Свидетельство о публикации №219082600964
Рецензии
