Насамоті
Я немов у пітьмі
Без тебе тут
Наче й нежива
Наче в тюрмі
В цьому світі німім
Жду тебе тут
А мені кажуть дарма.
Запалю я свічки
Щоб приснився мені
Перепливу всі річки
І нехай крижані
Дістанусь туди
Де не знали біди.
Приснись мені!
І не йди!
Як же мені змиритися
До такого життя звикнути
У відчаї не втопитися
І до чорта в глибину не поринути?
Насамоті
Я вдивляюсь в небесний простір
Там летять журавлі, і здається мені
Я чую цей влучний постріл!
Насамот
© Copyright: Аня Курин, 2019
Свидетельство о публикации №219090401681
Свидетельство о публикации №219090401681
Рецензии