вовчиця

Вовчиця щирилась до сонця,
  солодко дихала...
  світлила

  Майже з радістю
дивилась на цей світ із під тяжких  вік!
Вона  знову бачила своїх вовченят.

Який  солодкий щем!!
Мої діти!
-  М!!!
Щемило її серце несамовито
 Мотала  своею важкою головою…
- М!!!

Любила їх -
природньою,
несамовитою лютою,
вовчою любов!ю.
- М!!!

Вона вперше була мати!
Вона потехеньку
про себе вила.
  - Боже!
 Яке це  щастя отак  кохати….
Кохати  до нестями!
- М!
Вовчиця майже вила  -
вовчиця сіра.


Вона лежала на узбіччі лісу и щирилась до сонця!
Дякувала всім своїм сірим тілом світилу!

Просто
Чисто
Серцево
Дякувала
Сонцю!
Вовчиця сіра


Люди так не вміють!
Авжеж!
Люди так не вміють…
Дякувати за все  що є!
Бідні!


-  Мати – то є  свято!
Каркнув старий великий  ворон
що седів зверху.

Вовчиця  його чула
Але …
Але  не здригнулась своїм тілом 
Навіть  не поворухнулась.
Вона  вся уклякла! 
Чекала….
Вовчиця мати!

 
Вона чекала на  здобич.
Треба!
Треба  нагодувати своїх – треба убити чужих!
Мати чекала, як камінь !
Ніяка сила її не зверне!

Вовчиця причаїлося і чекала!
Вона вимкнула все своє тваринне.
Вона чекала на зайця!

І ніщо її не зверне!
Вона майже не дихала.
Мати чекала….
Ворон так само сидів і посміхався! 
 Глядів зверу!
х
« Ну – ну!»

Він знав !
Він все знає!
Тварини  не розуміють -  вони зразу знають  все !


А в середині вовчиці  зростало пекло  -
а як там діти!
 вже  иабудь скавчать
 чекають мати
а можуть прийти ідіоти
і повбивать?


 А зовні вона була, як грудка  вогкої   землі.
Чиста коширна промениста.. чиста сила
…  мати чекала … текла водою …
  і  от нарешті дочекалась
 


По полю ....
бігло до лісу людське дитя!
Боже!
Звідки воно  взялося - це дитя!?


Вовчиця закрила очі...
хай мине!
хай мине !
молилося до невіомого вовчого бога
Хай собі біжить куди хоче!


Промінь сонця вдарв  їй в очі!
---- А ось воне!

Ніхто!
Навіть  мисдивці не побали б її в кущах...
А це маля стояло проти сонця і дивилося  прямо на неї!
Жах!
Лють!

Вовчиця, як блискавка мотнулася до дівча
схопила за комір і стала ту мотать.


А от і мати!
Із-за рогу ліса пливе сама принцесса ,
 з цигаркою, з айфоном, з усіма понтами   + з кавою                =   
   -  Та! Що там  таке?

і бачить
Якась страшна тварина вхопла ЇЇ дитину
і стала бити її і кусать!

Все в мить  людьске злетіло!
Куди то все поділось!?
Принцесса так  швидко  навчилася
Літать!

А -а - а!
Вона  бігла і волала.
Вовчиця посміхнулась
І зникла у кущах