Стишок 76

Тягнуть люди свої світи наповняючи усі свої скарби
Прогинаючись крізь земні гріхи вони готові віру в собі нести
Опит духа в себе впитав і він легенько судьбу твою як в кросворді розгадав

Перепліт падіння взліт - насміхався юний гід
Розчарування печаль тоска - розреготалась відьма у вікна
Біль хвороба і поломане життя - розбирали стражі Божі у дворця
Віддача подача задача - Астральні мудреці передавали по рації....

Навиворіт у світ цей загляни і ти замітиш розсипанні дари
Де ти що і як і чому такий у тебе порожняк
Знаками усьо прошито і з людьми наміцно в житті цьому так грамотно зашито
Віриш в чудо вищого Творця що він карманчик щастя пошив тобі у гаманця
Ангели щиро гумонять вливаючи в тебе радісний град емоцій й почуттів щоб ти заново життя відчув
Темна сторона крокує за твоїми плечима показуючи на помилках твої неправильні кармічні стежини
А щось мертве тобі кричить шок і страх в тобі страшно голосить вони нам помагають хоть і їхня поява і знаки нас сильно лякають.....

По кусочку усе складай но не угасай
Віри і сил в Бога благай і ридай
І перед тобою відкриється потерянний Рай
Ти відчуєш усе що тут є це як врота де Мастер пошив прекрасні пейзажі галантно роздуваючи їх на ці земні барвисті края......