Заглядаю у вiкна
Вже нема перехрестя доріг.
Та наряд зі служби патрульної
Відшукати всі мрії не зміг.
Заглядаю у вікна чужі поночі,
Світлотінь мені обпікає душу,
Там завжди чиїсь усміхнені очі,
Але я весь час ховатися мушу.
Не злякати б оте чужинне щастя,
Бо буває чомусь воно полохливе.
Посміхається всім лиш небо зіркасте
Та співає сьогодні вітер щасливий.
Відпустила раптово всі думи на волю,
Не змогла я нікому дім збудувати.
Кожен сам на свободі створює долю
Та оплачує сам усі свої втрати.
Свидетельство о публикации №219091500635