Стишок 84

Пишу і видихаю ці гірькі слова де сипеться мрія моя в нікуда
Встаю очі відкриваю солнишко в окошке так пилко зустрічаю но куда в житті іти я не знаю...

Пилець образець прокуренний вмені молодий юнець
Наділен в чужі скорби ниряти и неистово про це в стихах кричати....

Є ще надія що радісно вмені скрижаль заіскрить і в слова ця мить полетить
Як мій кактус на вікні про життя голосить
Росте міцніє сміється іголочки мені свої простягає і миті мої душевні в себе приймає....

Вдихаю щось нове читача приймаю і украдкою в його письма я заглядаю
Є такі що мені сняться емоції свої даря і вмені воудушевлонно горять почуття...

Сама моя стіна крижанна так викувувало мене життя
Одиночества не боюсь Ведь ехом проноситься моя минулая жизнь
Воїн заблудший вмені горить древнім шепетом мені голосить
Недрі перепльотів жизни ти не трож ато пробудиться астральний страж
А я вітаю а я літаю похуїзмом себе оберегію і у ваші розповіді палко я ниряю ...