Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/09/06/1635
Поліський килим стиха шелестить,
а ліс густий неначе спить,
кроною красується зеленою,
ковдрою шумить листяною.
У лісі - тиша і безвітря,
наповнюється хвоєю повітря,
трава суха наче намистом
засиплеться пожовклим листом.
Ще світить сонце в полудень,
благословляючи осінній день,
проміння йде через листки
неначе сонячні містки.
Аж ось і вітер прилетів,
у кронах стиха шелестів,
а сухий кручений листок
собою осені прикрасив килимок.
продовження: http://www.proza.ru/2019/10/27/1891
8.09.2019-2.10.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“Поліський килим…”
Полесский ковёр тихо шелестит
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219100201686
Свидетельство о публикации №219100201686
Рецензии
