Стишок 90

Вилетів радісно в ворота життя
Бах і передімною стала стіна
Піднявся посміявся і ринувся дальше
Заряжен зухвало змітаю усе...

Тут поворот не туда болото и слизь липка
Як переродженна мелодія нового початку для життя
Рвуся дальше з надією печу і попадаю в страшну темноту....

Тут то силушки підкисли настрій впав і я будто в якесь завороття попав
Дальше шо крок то як відбитий молоток
Про віру забув і надію десь там у поворотті відбув
Смятіння в душі ще й в прибавок божевіллям пробрався і так же радушно по кабакам і шлюхам розгулявся
І тут мені здається що я попросту здався....

Простягають мені руки світлі душі сміясь
Що я навсього попав в крутезний міраж
Збирайся воудушивляйся і наново до радості вертайся....

Куда як страхами пробиті ці берега
Ілюзіями обвиті ці дикі края
І плакав і кричав і в рутину немочі впадав
От-от мить і я будто з обриву упав...

І мені мій Ангел в повітрі у вушко нашептав
Що я ще далеко непропав
лишень у безвихідь трікотні земної я ногами привстав
А роздув із цього трагічний аврал.....

Проснувся і мило улибнувся
Мов Божими покривалами огорнувся
Сонце зустрів і дух воудушевленно розцвів
Взлетів у небо глядя
Душа чарівно кружляє
І променні яскраві після себе лишає.....