Стишок 107

Загорілись в ній ніжні почуття
Майстриня возродила чарівні образця,
На ній жіночка ішла, красотою своєю пленила чоловічі серця...
Чистота оберігала героїню
На полотні в червоній сукні древньої Богині....

Опадали жовтневі листя відчуття
Що вот-вот зі сходу задує тонка мить в її життя
Листопад дарив натхнення успокоєння в душі
Раняючи на землю багрово-зелені видіння долі її.

Майстер вночі свічу возродив
Іскру загадкову в полотні розложив.
Привідкрив вікно щоб зимна стужа феєрію дала
Героїню обстелили чудесні края
Йшла вона радісно вітаючи ці поля
Розстеляючи любовью своєю казкові повороти в життя...

Чоловік горів бажанням гори звести
Грудень ніжно за талію провести.
Натхненням своїм в серці пагорби рознести
Дух заряжен, Січень зустрічає і поцілунком милій серце зігріває.
Кисть черкнула черту мов героям роздали по невидимому Лютому щиту.

Дітлахи взяли кольорові олівці і на битоні возродили сонячні Весняні промінці...
Кружевами зєднали полотно
Яке століттями їх міцно берегло....

У Алтаря Стояли Жреці Посохом На Камні Відбиваючи Таємні Посівці....
Жіноче І Чоловіче Я Востало
Як Адам І Єва Первобитним Гріхом На Землю Пало.
Щоб Кольцо Огня В Єдино Стало
Всьо Живе Мертве І Потаємне Вокруг Алтаря Привстало.
Мочнійшим Гулом В Небо Звуккк Пішов
Потаємним Шифром Усім В Серця Пройшов
Дерево Життя Світлою Енергією Прорвало
Жрець Запалив Фетиль Сердець
Вручив Влюбльоним Щасливий він Вінець....

Наші Дні В Загсі гулко люди свято зустрічали
У Алтаря Жіноче і Чоловіче я Востало
Вручили по кольцу мовили якусь фальшиву мерзку фігню...
Усе Мертве й Потаємне їх у круг обдало
І несамовито возгласом противоріччя закричало
Цей Вінець Сухий І Дряплий хоть і Золотом Покритий
А Дерево Життя в брехні й нечистотах так погубно зарите
Гаркнув невидимий Жрець слова
Ці душі ілюзіями обвиті в цій життєвій біготні
Вінець Страждань і нещасть вони над собою вознесли.
І В Дерево життя крах гибелі впустя
Стукнув Жезлом Він Своїм мовивши кожному Своє,
Запалив Фетиль сердець Вмить Потух Вогнець і На Дереві життя засвітився отпечатанний Бракованний Кінець.


Рецензии